Згідно з останнім дослідженням вчених Університету штату Арізона, вода просочується вниз по тектонічних плитах, долаючи відстань у 2900 кілометрів, перш ніж досягає ядра.

І хоча цей процес повільний, за мільярди років він вже сформував нову оболонку — розташовану між розплавленим металом зовнішнього ядра та зовнішньою мантією Землі.

Досягаючи ядра, вода запускає хімічну реакцію та утворює новий шар товщиною «кілька сотень кілометрів» (він вважається «‎тонким» у порівнянні з іншими внутрішніми шарами). Його науковці виявили ще кілька десятків років тому.

«‎Коли вода досягає межі ядра та мантії, вона реагує з кремнієм, утворюючи кремнезем. Нове відкриття, поряд з попередніми спостереженнями утворення алмазів із води, яка реагує з вуглецем у рідині заліза під екстремальним тиском, вказує на набагато динамічнішу взаємодію ядра та мантії, що свідчить про значний обмін матеріалами», — написав співавтор дослідження Ден Шім.

Це відкриття свідчить про ширший глобальний колообіг води, ніж вважалося раніше.

Commentary